Очікує на перевірку

Феодора, імператриця візантійська (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Феодора, імператриця візантійська128px link=Портал:Кінематограф
італ. Teodora
Оригінальний постер до фільму
Жанрпригодницька історична драма
РежисерРіккардо Фреда
ПродюсерДжузеппе Фатігаті
Сценаристи
У головних
ролях
Жорж Маршаль
Джанна Марія Канале
Ренато Балдіні
Ірині Паппа
ОператорРодольфо Ломбарді
КомпозиторРенцо Росселліні
Кінокомпанія
  • • Lux Film
  • • Lux Compagnie Cinématographique de France
Тривалість93 хв.
Моваіталійська
КраїнаІталія Італія
Франція Франція
Рік1954
Дата виходуФранція: 2 липня 1954
Італія: 29 вересня 1954
IMDbID 0047567
РейтингIMDb: 6.0/10 stars
CMNS: Феодора, імператриця візантійська у Вікісховищі
Додаткові характеристики
Формат плівки35 мм
Співвідношення1,37 : 1
Коліркольоровий (Ferraniacolor)
Звукмоно (Western Electric Sound System)

«Феодора, імператриця візантійська» (італ. Teodora, imperatrice di Bisanzio) — італійсько-французький історичний пригодницький фільм-драма 1954 року, поставлений режисером Ріккардо Фредою.

Сюжет

[ред. | ред. код]

547 рік, розквіт Візантійської імперії. У Равенні на освяченні базиліки Сан-Вітале імператор Юстиніан (Жорж Маршаль) вдається до спогадів.

У Візантії здавна йде боротьба між патриціями (Синіми) і народом (Зеленими). Народ ненавидить Іоанна Каппадокійця (Анрі Гізоль), імператорського міністра й лідера патриціїв. Імператор завів собі звичай прогулюватися інкогніто серед простих людей, яких він любить і хоче дізнатися трохи краще. Одного разу на прогулянці він знайомиться з танцівницею Феодорою (Джанна Марія Канале), прийомною дочкою приборкувача хижаків. Феодора намагається вкрасти у нього золоте кольє, але імператор так зачарований красою дівчини, що сам віддає їй кольє. Феодора зникає, так і не дізнавшись, ким був насправді щедрий дарувальник. Вона дізнається про це пізніше за невеселих обставин: у суді, де за традицією на першому слуханні в році головує сам Юстиніан. Феодору судять за крадіжку коштовності. Щоб притлумити потяг до Феодори, Юстиніан засуджує її до ув'язнення, але пізніше розкаюється у несправедливому рішенні. Феодорі вдається втекти, підкупивши вартового. Вона приходить до нареченого Аркаса, який повинен брати участь в гонці квадриг, представляючи Зелених; їм протистоять в цьому змаганні Сині. Феодора усипляє Аркаса, щоб зайняти його місце. Вона виграє гонку у Юстиніана, який в останню мить забажав особисто взяти участь у випробуванні.

Феодора запрошена до палацу. Юстиніана вабить до неї з подвоєною силою. Але Феодора заявляє імператорові, що вона не куртизанка й поступиться, тільки якщо він одружується на ній. Юстиніан регоче. Через деякий час грають весілля. Воєначальник Велізарій повертається з перемогою з Персії. Він вимагає підкріплення для охорони кордонів. Феодора пропонує звільнити рабів, готових битися за країну. Виконуючи глибокі сподівання народу, вона підказує імператорові нову, ліберальнішу політику, яка виводить з себе Синіх. Іоанн Каппадокійський очолює змову. Він доручає Аркасу, колишньому нареченому Феодори, убити її. У вирішальний момент Аркас не наважується завдати удару. Юстиніан застає їх разом, і його невсипущі ревнощі обрушуються на імператрицю. Аркасу загрожує ув'язнення, але йому вдається сховатися. Іоанн Каппадокійський готує другий замах на Феодору. За його намовою заздрісна та жадібна сестра імператриці Саїдія (Ірині Паппа) заявляє Юстиніану, що між Феодорою і Аркасом дійсно любовний зв'язок. Сині починають заколот і намагаються захопити владу. Феодора звертається безпосередньо до народу і піднімає його на боротьбу з бунтівниками в очікуванні підходу Велізарія. Юстиніан застає дружину з помираючим Аркасом. Як і раніше засліплений ревнощами, він наказує варті схопити її. Велізарій повертається до міста, щоб врятувати престол; Юстиніан розуміє підлий план Іоанна Каппадокійського і в останню мить рятує Феодору від смерті.

У базиліці літнє подружжя згадує багаторічне спільне правління.[1]

У ролях

[ред. | ред. код]
Жорж Маршаль Юстиніан
Джанна Марія Канале Феодора
Ренато Балдіні Аркас
Ірині Паппа Фаїдія
Карло Спозіто Скарпіос
Анрі Гізоль Іоанн Каппадокієць
• Роже Піго Андреас
• Неріо Бернарді Велізарій
• Ольга Собеллі Егіна
• Лоріс Джицці сліпе чудовисько Смірнос
• Умберто Сільвестрі сліпий атлет

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 2. — С. 1082—1083. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]